Динаміка тіньової економіки України

Тіньова економіка — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, збільшуючи власні прибутки.У просторі тіньової економіки виділяють наступні основні зони:
• неофіційна економіка – легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце не фіксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї діяльності від податків;
• фіктивна економіка – хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;
• підпільна економіка – усі заборонені законом види економічної діяльності.

Як економічне явище тіньова економіка в Україні набула значного поширення на початку 90-х років минулого століття, співпавши за часом з глобальними перетвореннями господарської системи. За майже 20 років розбудови економіки ринкового зразка постійним гальмівним фактором цих перетворень виступала тіньова економіка, яку, попри всі намагання, за ці роки так і не вдалося суттєво обмежити. Вона і досі стримує темпи зростання ВВП, посилює соціальну та майнову нерівність, спотворює конкурентне середовище, знецінює моральність ділової етики, що зрештою не дозволяє повною мірою проявитися перевагам ринкової моделі господарювання. За ці роки в Україні так і не з'явився а ні ефективний власник, а ні потужний середній клас. Натомість за ці роки у переважної більшості населення сформувалося доволі стійке уявлення того, що тільки за допомогою всілякого роду тіньових дій можна реалізувати своє право на гідне існування та процвітання. Цим обумовлена лояльність всіх членів суспільства до тіньової економіки, яка робить