Освіта в Україні

Сьогодні деякі науковці говорять про високу якість колишньої
україно-радянської і як наслідок сучасної української системи освіти. Я
вважаю що такі слова є безпідставними.

Система освіти, яка розглядається як єдина по своїй суті та тривалості,
запрограмована на створення у своїх “споживачів” деякого виховного
ідеалу, який залежить від устрою держави, світогляду, релігії й моралі
народу, від рівня розвитку його культури й національних особливостей.
Виховний ідеал присутній будь-якій системі освіти. В свою чергу
радянську систему освіти, де особа розглядалася „гвинтиком” виробничого
механізму та була „просякнута” атеїстичною
комуністично-інтернаціоналістичною ідеологією, у незалежній Україні було
лише частково підлаштовано до нових умов, проте не змінено докорінно.
Таким чином у нас і досі виховується молодь за умов відсутності нового
національного   виховного ідеалу і частково зламаного старого. Злам
старого виховного ідеалу відбувся не до кінця через присутність в
українській системі освіти педагогів, вихованих у радянській системі
освіти. Виховний ідеал відповідав запитам того суспільства і не
призводив до значної духовно-культурної деградації   через тотальний
контроль держави над усіма сферами життєдіяльності та всепроникну
пропаганду, метою котрої було створити у людини фальшиві цінності.

В нових умовах, завдяки лібералізації, демократизації, суспільство, не
створивши повністю нової системи осівти, почало значно деградувати в
духовному плані. Як доказ даної тези слід хоча б поглянути збірку
статистичних даних про рівень злочинності в державі за період
незалежності (який напр. у 2003 році збільшився у 1,5 рази порівняно із
1990 р.)   , поширення наркоманії, венеричних захворювань, „законних”
абортів,