Суть, функції, методи та органи державного регулювання економікою.

1. Вади ринкового саморегулювання економіки та необхідність державного регулювання
Погляди економістів щодо ролі держави. Представники всіх напрямів і шкіл сучасної економічної теорії дійшли висновку, що сучасна економічна система без господарської діяльності держави існувати не може, а якщо й існує, то з великими перебоями. Предметом дискусії є лише масштаби, форми та способи втручання держави в економіку.
Проте ця думка утвердилася не зразу. Наприклад, А. Сміт та Д.Рікардо стверджували, що ринкова економіка повинна розвиватися на принципах саморегулювання, без втручання держави. їй відводилася другорядна роль: організація громадського порядку, державної поштової служби, будівництво доріг, мостів та інших споруд й їх утримання в належному стані, а також забезпечення національної оборони.
Першими про необхідність широкомасштабного одержавлення продуктивних сил, відносин власності, процесу регулювання економікою вели мову К. Маркс і Ф. Енгельс. Таку думку обґрунтував англійський економіст Дж. М. Кейнс у праці "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей", 1946 р. До цього автора спонукала сама дійсність, оскільки найглибша за всю історію капіталізму економічна криза 1929—1933рр. показала неспроможність ринкового саморегулювання економіки.
Необхідність державного втручання. її зумовлюють:
неспроможність приватної та колективної капіталістичної власності забезпечити подальший прогрес сучасних продуктивних сил (розвиток освіти, фундаментальних наукових досліджень, освоєння космосу та ін.), що призвело до певного одержавлення економічної системи, до дії закону одержавлення економіки;
поступове наростання протиріч у взаємодії людини з природою, виникнення екологічної кризи. Ринкова система позбавлена внутрішніх факторів, які б стимулювали підприємців до зберігання природи;
неспроможність механізму ринкового саморегулювання рівномірно розвивати регіони країни;
неспроможність забезпечити відносно справедливий розподіл і соціальний захист