Темперамент Та Його Властивості

за темою:                   ТЕМПЕРАМЕНТ   ТА ЙОГО
              ЙОГО   ВЛАСТИВОСТІ

ПЛАН   КОНТРОЛЬНОЇ   РОБОТИ

1. Поняття про темперамент………………………………………….………….3
2. Типи темпераменту………………………………………………...………….5
3. Основні властивості темпераменту………………………………….……….8
4. Фізіологічне підґрунтя темпераменту………………………………….…...11
5. Роль темпераменту в діяльності людини……………………………….......13
6. Список літератури……………………………….…………………………...16

1.   Поняття про темперамент.

Темперамент – головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Тому кожній людині потрібно мати уявлення про типи темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту, вміти визначити особистості темпераменту іншої людини за поведінковими виявами.
Темперамент (від лат. temperare – змішувати в належних співвідношеннях, підігрівати, уповільнювати, керувати) характеризує динамічний бік психічних реакцій людини – їх темп, швидкість, ритм, інтенсивність. На однакові за змістом і метою дії подразника кожна людина реагує по-своєму, індивідуально. Одні реагують активно, жваво, глибоко емоційно, довго переживають вплив подразника, а інші – спокійно, повільно, швидко забуваючи про те, що на них впливало. Деякі люди надто ефектно реагують на події, на ставлення до них – спалахують гнівом, діють агресивно, а дехто в цьому разі виявляє боязкість, не чинить жодного опору там, де він потрібний. Отже, темперамент можна визначити як індивідуальну особливість людини, що виявляється в її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості перебігу психічної діяльності.
Темперамент – це властивість особистості, що виражає індивідуально-всоєрідну динаміку психіки і поведінки, котра однаково виявляється в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, мети і мотивів.
Вчення про темперамент започатковане славнозвісним давньогрецьким лікарем і філософом Гіппократом (460 – 377 до н. е.). Він та його послідовники (римський лікар Гален та ін.) обстоювали гуморальну теорію (від лат. humor – рідина, соки організму – кров, флегма, жовч), згідно з якою темперамент спричинює перевага в організмі певної