Традиції Французького Перекладу

A1.ВСТУП
Темою нашого дослідження є французька перекладацька традиція та історія перекладу в епоху Відродження. Протягом XVII-XVIIІ століття переклад проходить еволюційний шлях від середньовічних схоластичних спрямувань до гуманістичних, доби Ренесансу, який яскраво прослідковується у працях Етьєна Доле, Іохіма дю Белле та П′єра Даніеля Юе. Саме вони і стають предметом нашого дослідження.
Об’єктом даної роботи є вивчення принципів та засобів перекладу, якими користувалися перекладачі-гуманісти, основні їхні концепції, котрими вони керувалися здійснюючи переклад, як правило, з латинської на французьку мову.
Завданням нашого дослідження є вивчення теоретичних коментарів, засобів та ідей перекладу Франції XVI- XVII ст., необхіднсть визначити поняття терміну «переклад» для перекладачів тієї епохи та показати еволюцію перекладацької думки протягом століття, зробити висновки щодо отриманих матеріалів, з метою поглиблення розуміння теоретичних засад перекладацької діяльності та виявлення продуктивних методик перекладу.
Матеріалом даного дослідження стають праці представників французького Ренесансу «Французький оратор» і спеціальні міркування «Про мистецтво добре перекладати з однієї мови на іншу» Етьєна Доле, «Захист та прославлення французької мови» визначного французького поета Плеяди, перекладача Іохіма дю Белле та вивчення творчого доробку щодо перекладу П’єра Даніеля Юе.
Теоретичною базою нашої праці є роботи зарубіжних вчених в галузі історії мови та практики перекладу.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали та результати дослідження можуть бути використані в сучасних методиках перекладу для поглиблення перекладацької думки та створення основ для їх подальшого розвитку.

Актуальність даної праці полягає у відсутності