Історія української культури (лекції)

Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності

План

  1. Походження та зміст поняття „культура”.
  2. Структура культури.
  3. Функції культури.
  4. Основні культурні форми.
  5. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі: загальна характеристика.
ЛІТЕРАТУРА
  • Культурология ХХ век: Словарь. – Санкт-Петербург, 1997.
  • Парахонский Б.А. Язык культуры и генезис знания. – К., 1988.
  • Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.
  • Тэйлор Э. Первобытная культура. – М., 1993.
  • Флиер А.Я. Культурогенез. – М., 1995.
  • Чернокозов А.И. История мировой культуры (Краткий курс). – Ростов-на-Дону, 1997.
  • Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. – К., 2004.
  • Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. – К., 2002.
  • Энциклопедический словарь по культурологии. – М., 1997.

    1. Походження та зміст поняття “культура”.
      Слово “культура” походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Звідси culturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до досконалості). Спочатку ці слова стосувалися праці на землі (землеробства), однак згодом усе частіше стали вживатись у ширшому значенні – стосовно духовно-практичної діяльності людини. Так, відомий римський оратор Ціцерон у своїй праці “Тускуланські бесіди” називає філософію культурою душі. Щоб стати філософом, вважає він, треба наполегливо вдосконалювати свої розумові здібності, плекати розум, обробляти його, як селянин землю. Отже, основний зміст культури Ціцерон вбачав у розвитку мислиннєвої діяльності людини, вдосконаленні її духовного світу. І це перша відома спроба вживання слова “культура” як теоретичного терміна.
      В епоху Середньовіччя поняття культури набуває світоглядно-морального змісту. Німецький філософ С. Пуфендорф у 1684 р. уперше вживає слово “культура” як самостійний термін