Інформаційні виміри в тексті

1.
Повторення незалежних випробувань у тексті.
При дослідженні механізмів породження тексту результати окремого лінгвістичного випробування не мають великого значення. Вивчення взаємодії системи, норми та ситуації есплікується за допомогою моделей теорії ймовірностей, які передбачають здійснення масового експерименту, при якому одна і та сама лінгвістична подія повторюється багато разів. Ці випробування, які повторюються, утворюють серії, в кожній з яких подія з’являється або не з’являється певну кількість разів.
Вибір тої чи іншої моделі опису тексту залежить від побудови ймовірнісно-лінгвістичного випробування і, зокрема, від того, як організовано вибір з тексту окремих його одиниць.
Поліноміальна схема.
Якщо лінгвістичне випробування має декілька результатів, то їх імовірнісне прогнозування здійснюється за допомогою поліноміальної схеми. Припустимо, що деяке лінгвістичне випробування може мати один з k різних попарно несумісних результатів А1, А2... Ймовірність кожного з них позначимо відповідно Р(А1)=р1, Р(А2)=р2... Оскільки подія А1+А2+... є достовірною, то р1+р2+...=1. Здійснимо N незалежних випробувань і визначимо ймовірності того, що подія А1 появиться х1 разів, А2 – х2 разів..., де х1+х2+...=N.
Вказаний результат одержується різними шляхами, кожний з яких відповідає різним переставленням х1 разів результату А1, х2 разів результату А2... Ймовірність появи кожної такої комбінації дорівнює р1х1р2х 2... Загальна кількість таких комбінацій дорівнює добутку СNx1CNx2...
При N незалежних випробувань ймовірність одержати х1 разів результат А1, х2 разів результат А2..., дорівнює:

де
Апріорні та апостеріорні ймовірності. Вимірювання ймовірностей лінгвістичних гіпотез.
Досі ми мали справу з так званими апріорними ймовірностями лінгвістичних подій. Ці апріорні ймовірності встановлювались інтуїтивно-емпірично