Альбрехт Дюрер

Альбрехт Дюрер (1471-1528), німецький живописець, рисувальник і гравер, один з найбільших майстрів західноєвропейського мистецтва.
Дюрер був проникливим дослідником природи й палким прихильником італійської (ренесансної) теорії мистецтва, однак у його творчості виявилося багато рис середньовічного містицизму. Дюрер із захопленням розповідав про своє життя, можливо, спонукуваний марнославством; він описував різні його аспекти в сімейній хроніці, у щоденнику, присвяченому поїздці в Нідерланди, і в декількох листах особистого характеру. Автопортрети Дюрера, ще більш, ніж його власні слова, виявляють постійне прагнення до самопізнання й формування власної особистості. Перший автопортрет художник створив у віці тринадцяти років. На цьому малюнку срібним олівцем він з'являється тонким чутливим юнаком. У такому ж ключі Дюрер зобразив себе на дуже камерному по характері "Автопортреті з гвоздикою" (1493, Лувр). Тут йому двадцять два роки. Витонченим і звивистим контурам його франтівського одягу вторять хвилясті лінії довгого світлого волосся. На мадридському "Автопортреті" (1498, Праго) Дюрер з'являється процвітаючою людиною. Його руки спочивають на парапеті, за спиною відкривається вигляд з вікна. Тут він вже показаний з бородою, одягненим у плаття багатого бюргера. У цьому портреті знайшов відбиття ренесансний підхід до трактування особистості художника, який відтепер повинен розглядатися не як скромний ремісник, а як особистість, що володіє високим інтелектуальним і професійним статусом. У 1500 році ці тенденції досягають кульмінації в "Автопортреті в образі Христа" (Мюнхен, Стара Пінакотека). Тут