Аналіз статей на тему "Правове поле та сучасна практика економічної оцінки земель в Україні"

А. І. Окрепка
ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ ЯК ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Головною метою статті автор називає визначення місця правових нормативів оцінки землі у системі загального права.
Виклад матеріалу автор розпочинає з визначення понять основних складових системи права і розкриває суть становлення та визначення земельного права, відзначає його важливість з точки зору існування права, як інституту.
Далі автор ставить питання про можливість виділення такого самостійного інституту як інститут оцінки земель. Для такого виділення необхідна нормативно-правова база, що вже існує в Україні: статті 199-201 Земельного кодексу та у Законі України «Про оцінку земель».
Визначається особливість правових відносин оцінки земель: «Це зобов’язання, предметом якого є діяльність, направлена на оцінку специфічного об’єкту, визначеного Законом України «Про оцінку земель» – території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів, зон, земельних ділянок чи їх частини або сукупності земельних ділянок і правна них (ст. 3 вказаного Закону)».   Наводиться параметр, за яким визначається специфіка цих відносин: суб’єктний склад відносин, відмінності у документації в залежності від типу проведеної оцінки.
Наводиться думка, щодо можливого виділення правового регулювання економічної оцінки земельних ділянок як окремого правового інституту і тут же автором наводяться аргументи, чому цього робити не варто: «недоцільно розпорошувати норми права танагромаджувати інститути в земельному праві, оскільки ступінь своєрідності цих відносин та їх питома вага дають змогу об’єднати їх в один правовий інститут. Існуюча систематизація даних правових норм, наприклад Закон України «Про оцінку земель», комплексно розглядає дані види оцінки, одночасно враховуючи специфіку кожного з них».
Іншою