Аналіз хорового твору Р, Шумана "Ночная тишина"

Історико-стилістичний аналіз
Роберт Олександр Шуман (1810-1856) – німецький композитор, піаніст, музичний критик. Народився сім'ї книговидавця. У 1828 р. вступив у Лейпцизький університет на юридичний факультет. Крім цього, учився в Фрідріха Віка на фортепіано (1830 рік). У 1829 році Шуман переводиться на навчання до університету Гейдельберга, але у 1830 році покидає. Навчаючись в університеті, він побував у   Італії, а також у Мюнхені, де познайомився з Гейне. Почав займатися композицією і аранжуванням у Дорна. У 1834 р. заснував «Нову музичну газету». У 1840 р. Шуман одружився з Кларою Вік. Цей період був дуже плідний для його як для композитора: «Мирти», «Любов життя й жінки», «Любов поета». Разом зі своєю дружиною-піаністкою відвідав Росію. У 1850 р. виступав як хоровий та симфонічний диригент. У 1856 р. після двох років лікування Шуман помирає.
Виразник естетики німецького романтизму. Творець програмних фортепіанних циклів («Жіночки», 1831; «Карнавал», 1835; «Фантастичні п'єси», 1837; «Крейслеріана», 1838), лірико-драматичних вокальних циклів («Любов поета», «Коло пісень», «Любов життя й жінки», все 1840); найбільше приклався до розвиток романтичної фортепіанної сонати і варіацій («Симфонічні етюди», 2-га редакція 1852). Опера «Геновева» (1848), ораторія «Рай і Пери» (1843), 4 симфонії, концерт для фортепіано з оркестром (1845), камерні і хорові твори, музика до драматичної поемі «Манфред» Дж. Байрона (1849). Написав «Життєві правила для музикантів».
Хорові твори – «Доброї ночі», «Нічна тиша», «Реквієм» на вірші Гете, «Сцени з Фауста», «Мандрівки Рози» для хору і оркестру, «Чоловічі