Види регулювання міжнародної комерційної діяльності

ВИДИ РЕГУЛЮВАННЯ
МІЖНАРОДНОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



2.1. Державне регулювання
міжнародної комерційної діяльності

Безперечно, сучасний ринок є дуже динамічним і докорінно відрізняється від того ринку, який аналізували А. Сміт, Д. Рикардо, К. Маркс та ін.

Змінився сам характер ринку з появою нових об’єктів, породжених науково-технічною революцією. Дедалі більшу частку серед товарів, що мають обіг на ринку, становлять різноманітні послуги, ноу-хау, об’єкти інтелектуальної власності.

На ринку ускладнюється характер посередницької діяльності, страхування.

По-новому складаються відносини держави і ринку. Здійснюючи економічну і соціальну політику, держава безпосередньо впливає на ринок, регулює його.

Держава за будь-яких часів і економічних систем відігравала значну роль в економічних процесах. Але при цьому функції держави, їх обсяг та спрямованість постійно змінювались.

Якщо простежити функції держави у сфері регулювання комерційної діяльності протягом ХХ ст., то побачимо, що до 30-х років, доки діяв стихійний ринок, домінувала концепція невтручання держави в економічні процеси. Тобто держава мусила лише забезпечувати умови для вільної конкуренції. Така модель відома в історії як «неокласична», тому що вона спиралась на постулати класичної політичної економії, відповідно до яких ринкові відносини належали до таких, що мають здатність до самоврегулювання.

Другий період, який характеризує ставлення держави до проблем регулювання ринкової економіки, розпочався після «великої депресії» (світова криза 1929—1933 рр.). Ця криза довела хибність концепції невтручання держави в ринкові відносини, бо монополізм, який зародився ще наприкінці ХІХ ст., настільки зріс і зміцнів, що не тільки підірвав спроможність ринкової економіки до самоврегулювання, а поставив під загрозу її існування.

За таких умов на зміну «неокласичній моделі» прийшла «кейнсіанська». Модель дістала назву від імені англійського вченого