Визначення найбільш поширених хімічних визначень

АмінокислотиАмінокислоти — органічні сполуки, похідні вуглеводнів, в молекулах яких дві функціональні групи: карбоксильна СООН і аміногрупа NH2.
Амфотерність — здатність виявляти властивості кислотних і основних речовин залежно від умов.
Аніон — іон з негативним зарядом.
Атом — електронейтральна найменша хімічно неподільна частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й електронів.
Білки — природні високомолекулярні сполуки, що складаються із залишків амінокислот, які з’єднані одна з одною пептидними зв’язками.
Бінарні сполуки — складні речовини, що складаються з атомів двох будь-яких елементів.
Валентність — число хімічних зв’язків, що утворює атом з іншими атомами.
Відновлення — це приєднання електронів і зменшення ступеня окиснення.
Відновник — частинка, що втрачає електрони.
Відносна атомна маса — це безрозмірна величина, що дорівнює відношенню маси атома до 1/12 маси атома Карбону.
Відносна молекулярна маса — це величина, що дорівнює відношенню маси молекули до 1/12 маси атома Карбону.
Денатурація — процес часткового руйнування структури білків під дією кислот,нагрівання чи інших факторів.
Дистиляція — метод розділення двох (або більше) рідин, що змішуються.
Електроліти — речовини, розчини або розплави яких проводять електричний струм.
Електронегативність — властивість атомів притягувати спільну електронну пару (електрони).
Енергія зв’язку — кількість енергії, необхідна для розриву зв’язку.
Жири — естери гліцеролу і вищих карбонових кислот.
Ізомери — це речовини, що мають однакову молекулярну формулу, але різну будову.
Ізомерія — явище існування речовин однакового складу але різної будови.
Ізотопи — різні нукліди одного хімічного елемента.
Індикатор — речовина, що змінює своє забарвлення залежно від присутності іншої речовини в розчині (кислоти, лугу тощо).
Іони — одноатомні або багатоатомні частинки, що мають електричний заряд.
Каталізатор — речовина,