Виникнення Перших Українських Молодіжних Організацій у Діаспорі

Виникнення перших українських молодіжних організацій у діаспорі
Перші українські "спортово-руханкові" організації в діаспорі виникли у таборах полонених українців після І світової війни. У липні 1916 року в Австрії було засноване Товариство "Січ" імені Гетьмана П.Дорошенка. Основним їх завданням було готувати національно свідомих вихователів-організаторів та інструкторів-січовиків для майбутнього   заснування і пропаганди подібних товариств в Україні. Вже у лютому 1918 року організація налічувала 960 членів. Незважаючи на надзвичайно тяжкі умови табірного життя, праця "Січі" йшла жваво. Подібні організації були в таборах полонених у Німеччині. У своїй діяльності вони спиралися на засади Сокола-Батька, користувалися його   відповідними виданнями, підтримуючи і розвиваючи традиції, закладені ще в Україні. Підготовлених таким чином в умовах полону січовиків ще до закінчення війни відправили на Волинь, Холмщину, Підляшшя. Там вони разом з українськими січовими стрільцями організовували національно-культурну працю.
Дещо пізніше спортивно-патріотична активність молоді проявилась у Чехії. Так, у 1920 році у Празі виникає Український Студентський Спортивний Клуб, у 1928 році там же засновується Українське Спортивне Братство "Тур", а в Подебрадах у 1923 році виникає Український Спортивний Клуб, потім названий Українським Високошкільним Клубом "Дніпро" [1].
Українські спортсмени активно готувалися до виступу на майбутній римській олімпіаді, а тому 17-18 жовтня у Подебрадах відбулася Українська Спортивна Олімпіада. Вона була скликана Українським Спортивним Союзом у Чехії. Зібралося 300 українських спортсменів, щоб показати готовність до участі у світовій олімпіаді. Згодом Український