Вишні та черешні

Зміст


Зміст 2
Вступ 3
1. Огляд літератури 5
  1.1. Ботанічна класифікація і поширення вишні та черешні. 5
  1.2. Проблема надмірної сили росту вишні та черешні для створення інтенсивних насаджень 6
  1.3. Розмноження клонових підщеп 31
2. Схема досліду та методика досліджень 46
  2.1. Ґрунтово-кліматичні умови 46
  2.3. Схема дослідів 49
  2.2. Методика досліджень 50
3. Результати досліджень 52
4. Економічна ефективність 59
5. Охорона праці 60
Висновки 62
Список використаної літератури 63

Вступ



      Плоди кісточкових культур - вишні, та черешні, користуються великою популярністю і попитом серед споживачів за десертні смакові якості плодів. Насадження цих культур характеризуються швидкоплідністю та високою урожайністю. Проте останнім часом спостерігається різке зниження виробництва плодів кісточкових через зменшення площ старих і недостатні темпи створення сучасних високо-інтенсивних насаджень, здатних забезпечити потреби ринку плодів як за якісними показниками, так і обсягом виробництва.
      Головний шлях збільшення виробництва кісточкових культур це створення промислових насаджень інтенсивного типу. В свою чергу, темпи закладання таких насаджень будуть визначатися наявністю відповідного садивного матеріалу. Саджанці для сучасних насаджень мають бути швидко-плідними, придатними для закладання садів із щільністю 2,5 тис. дерев на гектарі і більше.
      Величезну роль у конструкціях насаджень кісточкових культур відіграє підщепа. У європейських та північноамериканських країнах з розвиненим садівництвом більша частина садивного матеріалу кісточкових культур вирощується на вегетативних слаборослих підщепах, що дає можливість істотно підвищити щільність насаджень, врожайність та якість плодів, знизити силу росту дерев, прискорити їх вступ у плодоношення.[27]
      В Україні клонові підщепи кісточкових культур все ще перебувають на етапі вивчення і початку впровадження їх у виробництво. В Реєстрі немає жодної форми вегетативних підщеп для вишні, та черешні що, по-суті, не дозволяє вирощувати і реалізувати саджанці, щеплені на них.
      Вченими Росії,