Володимир Великий

ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ (980–1015). Із загибеллю
Ярополка Володимир став єдиновладним володарем величезної держави. До складу її входило коло 20-ти різних земель, племен, серед яких були і слов'янські, і фінські, і тюркські. Увесь цей конгломерат не був ще об'єднаний нічим, крім
княжої влади, ослабленої за Святослава та міжусобної боротьби його синів, Отож,
Володимир повинен був час від часу приборкувати повстання, суті яких літопис не вияснює.
      Року 981 повстали в'ятичі, Володимир переміг їх і наклав на них «дань від
рала». Наступного року він знову ходив на в'ятичів і переміг їх удруге. Року 984
ходив Володимир на радимичів з воєводою Вовчий-Хвіст. Можна гадати, що
радимичі поставили поважний збройний опір, бо літопис зазначає: «зустрів
(воєвода) радимичів на річці Пищані і переміг». Володимир наклав на них данину,
«яку везуть й до сегодне» – себто XII ст. Можливо, були й інші повстання, про які не згадує літопис.
      Володимир намагався об'єднати сусідні племена під своєю владою. Ще
йдучи проти Ярополка, він приєднав Полоцьку землю і вбив тамтешнього князя
Рогволода. 981-го року пішов на захід «к ляхам», як каже «Повість временних літ», і «зая гради їх» – Перемишль, Червень, Бузьк, Белз, Волинь. Слова літопису, що то були «лядські» міста, викликають сумнів. Територія, яку захопив Володимир, була заселена українською людністю – дулібами, білими хорватами – і не належала до Польщі; можливо, вона входила до Великоморавської держави. Пізніше землі над горішньою Вислою – Краківщина – до 990-их років належали до Чеської держави.
      Масуді писав, що в 943 році Русь межувала з Богемією, себто Богемія володіла Краковом та Білою