Все, що я думаю про дружбу (суб’єктивна думка про парадокс відносин)

Завжди приємно усвідомлювати, що знайдеться людина, яка буде тебе підтримувати у важкі часи, поділяти твої захоплення, підніматись з тобою до небес і опускатись у прірву. Звичайно, зараз усі подумали про кохання але, я думаю, є дещо важливіше – дружба. Задумайтесь, кохання ж ґрунтується на дружбі.

З дитинства ми завжди знали, що друзі це ті з ким можна розважитись, той хто з тобою на одній хвилі. Але з часом вона вимагає більшого, ти хочеш відкрити душу, розказати про біль і поділитись досягненнями. Ну і звичайно, взамін получити теж. Все, як в дитинстві тільки тепер набагато глибше. Ти розумієш хто ця людина, складається враження, що в неї частинка твоєї душі і навпаки. Ти завжди можеш бути собою з цією людиною – навіщо приховувати СВОЄ обличчя перед СВОЄЮ людиною. Дійсно, втішно усвідомлювати , що серед 7 мільярдів людей знайдеться така , що тебе знає і якій ти можеш довіритись. Ідеальна модель ідеальної дружби. У світі , де кожен сам за себе , таке трапляється рідко. Люди з кожним роком змінюються, та що там роком – днем. І тоді той кого ми, здається, добре знали, стає зовсім чужим. Інші