Глиняний посуд в українській cелянській трапезі: від народного до псевдоелітарного

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський Національний торговельно-економічний університет





Стендова доповідь на тему:
«ГЛИНЯНИЙ ПОСУД   В УКРАЇНСЬКІЙ   CЕЛЯНСЬКІЙ ТРАПЕЗІ:   ВІД НАРОДНОГО   ДО ПСЕВДОЕЛІТАРНОГО»
з дисципліни Організація ресторанного господарства




Виконала:
Студентка 2 курсу 12 групи
Денної форми навчання ФРГТБ
Черешньова Вікторія
Науковий керівник:
Ждан Вікторія Олександрівна

Київ 2014
План
Вступ
1. Глиняний посуд українського населення у сервіруванні селянського столу кінця ХІХ — початку ХХ ст.
2. Розвиток фарфоро-фаянсової промисловості.
Висновки
Список літератури
 
    Вступ  
    У традиційно-побутовій культурі, зокрема одному з її суттєвих компонентів-сфері харчування, посуд кожного етносу посідає важливе місце, уособлюючи етнічні особливості, матеріалізуючи естетичні смаки, відображаючи рівень культурного роз витку. В умовах швидкого зникнення традиційних систем господарювання особливо важливим видається дослідження глиняного посуду в культурі харчування українців у еволюції, динаміці перетворень, пов’язаних із радикальними змінами в суспільному і домашньому побуті.
      Глиняний посуд від останньої чверті ХІХ ст. (часу найбільшого розвитку гончарного виробництва) до наших днів (коли гончарне виробництво скоротилося до мінімуму, є чималий асортимент інших видів) не виходить з повсякденного користування українців.
      У цьому контексті ми розглядаємо глиняний посуд не лише як ємність для приготування, подачі, споживання й транспортування харчових продуктів, а насамперед як один із головних предметів оформлення столу для селянської трапези впродовж зазначеного періоду, еволюцію його використання — від виготовленого кустарним способом до промислового, фаянсового, — акцентуючи увагу на