Державне Регулювання Ринку Зерна в Україні

Вступ
Сучасна земельна реформа, що триває в Україні з початку 90-х років ХХ ст, є закономірним результатом функціонування суспільства і держави. Її передумовами стали, зокрема, повна монополізація державою власності на землю; відсутність плати за землю як одного із засобів забезпечення раціонального використання земель країни; відсутність у працівників мотивації до інтенсивної праці на землі тощо. Ці та інші передумови сприяли деградації грунтів, випуску сільськогосподарської продукції з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, розвиткові хвороб, підриву генофонду природи і людини.
Зазначені причини обумовили мету та завдання сучасної земельної реформи, які первинно були викладені у преамбулі до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. “Про земельну реформу” із наступними змінами і доповненнями1, а у ході здійснення земельно-реформаційних заходів набули більш повного змісту. Але загальна стратегiя i тактика проведення земельної реформи в Українi має базуватися на фундаментальнiй ролi та значеннi землi, її особливому мiсцi серед iнших природних ресурсiв i засобiв виробництва, на її здатності задовольняти різні потреби людини.
У ході земельних перетворень було встановлено плюралізм форм власності на землю та форм господарювання на ній, конституційно закріплено право власності на землю Українського народу, право кожного громадянина користуватися нею відповідно до закону, а також право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, невід`ємною частиною якого є земля. Реалізація зазначених прав забезпечується саме шляхом здійснення земельно-правового реформування.
Попередні результати земельної реформи свідчать про необхідність більш ретельного наукового дослідження цього процесу з метою виявлення його дійсних причин, встановлення цілей та завдань реформування, сутності та змісту земельної реформи взагалі та сучасної земельної реформи зокрема, розробки науково обгрунтованих підходів до здійснення земельно-правових перетворень.

Розділ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА