Еволюція Інституціоналізму

ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТ
|Історія економічних учень - Базилевич:13.2.1. Етапи еволюції, методологічні особливості та структура інституціонального напряму в|
|другій половині XX ст.                                                                                                           |
|З 50—60-х pp. XX ст. в межах неокласичної течії формується новий науковий напрям, представники якого працюють на межі економічної|
|теорії та інших суспільних наук — філософії, соціології, політології, кримінології тощо. Якщо інституціонально-соціологічний     |
|напрям, що виник на початку XX ст. вважається "старим" інституціоналізмом, то цей новий науковий напрям називають                 |
|неоінституціоналізмом. Неоінституціоналізм як особлива економічна теорія отримала визнання у 80—90-х pp. XX ст.                   |
|Основні представники неоінституціоналізму: Рональд Коуз (1910 р.н.), Даглас Норт (1920 р.н.) — Нобелівські лауреати, Олівер       |
|Вільямсон (1932 р.н.) та ін. Основні праці: Р. Коуз "Природа фірми" (1937); О. Вільямсон "Економічні інституції капіталізму.     |
|Фірми, маркетинг, укладання контрактів" (1985); Д. Норт "Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки" (1990).     |
|Таким чином, теоретичні основи традиційного американського інституціоналізму набули свого подальшого розвитку, і саме з середини |
|XX ст. інституціоналізм перетворився в один із провідних напрямків світової економічної думки. Посилення інтересу до             |
|інституціональної теорії взагалі й до її неоінституціонального напрямку безпосередньо пов'язано зі спробами подолати обмеженість |
|ряду положень, характерних для мейнстрім економікс (аксіоми повної раціональності, абсолютної інформованості, досконалої         |
|конкуренції, встановлення рівноваги лише за допомогою цінового механізму тощо), і розглянути сучасні суспільні й особливо         |
|економічні процеси комплексно та всебічно, особливо — з необхідністю дослідження нових явищ сучасної епохи науково-технічної та   |
|технологічно-інформаційної революцій, коли використання традиційних методів не дає бажаних результатів.                           |
|Сучасний інституціоналізм виник не на порожньому місці. У неоінсти-туціоналістів, як ми це вже бачили, були попередники —         |
|представники "старого", традиційного, інституціоналізму, які також намагались налагодити зв'язки між економічною теорією та       |
|правом, соціологією, психологією, політологією