Економічна Суть Обліку Оренди В Україні

ВСТУП

      В даний час перед багатьма українськими підприємствами стоїть проблема пошуку і залучення довгострокових інвестицій для розширення виробництва, придбання сучасного обладнання та впровадження нових технологій. За статистикою, в Україні близько 70 відсотків обладнання українських підприємств експлуатується понад десять років. Відсоток нового обладнання підприємств (молодше п'яти років) знизився в Україні з 29% в 1990 році до 5% в 2000 році. У ситуації, коли банківська система недостатньо добре розвинена і можливості отримання інвестиційних кредитів обмежені, лізинг стає одним з найбільш доступних і ефективних способів фінансування розвитку та оновлення виробництва.
      При модернізації і розвитку виробництва одним із найважливіших питань є визначення джерел фінансування. Можна звичайно спробувати самостійно оплатити придбання та монтаж нового обладнання. Але при цьому доведеться вилучити з обігу певну кількість коштів, що можуть собі дозволити лише небагато підприємств. До того ж для того, щоб виділити ці кошти на придбання обладнання, необхідно заплатити податок на прибуток.
      Іншим джерелом фінансування може стати залучення кредиту. Але кредитори на сьогодні не мають "довгих" ресурсів для фінансування інвестиційних проектів і висувають жорсткі вимоги щодо забезпечення кредиту, у тому числі у формі застави нерухомості, що для позичальника досить дорого.
      Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є фінансова оренда (лізинг). Це вид оренди, досить поширений в сучасній міжнародній комерційній практиці. У загальному обсязі інвестицій США лізинг становить 31 відсоток, Великобританії - 24 відсотка, Швеції та Франції - 15 відсотків, Іспанії - 14 відсотків. Ряд важливих рішень, прийнятих на державному рівні, дозволив розвиватися лізинговому ринку в нашій країні.
      Лізинг - вид інвестиційної діяльності, при якому майно за вказівкою лізингоодержувача набувається лізинговою компанією і передається у володіння та користування лізингоодержувачу