Економічна думка в Стародавньому Римі

Економічна думка
у Стародавньому Римі


План

1. Економічна історія у періодах політичного розвитку.
2. Основні організаційно-господарські форми: селянське господарство, рабовласницька вілла та латифундія.
























1. Економічна історія у періодах політичного розвитку.
Економічну історію Стародавнього Риму традиційно розглядають у контексті основних періодів політичного розвитку:
- патріархально-царського (VIII-VI ст. до н. е.) та республіканського періодів (509 р. - III ст. до н. е.) - домінування натурального господарства й античної форми власності на землю;
- республіканського (II ст. - 31 р. до н. е.) та імперського періодів (31 р. до н. е. II ст. н. е.) - розвинена антична економіка, панування приватновласницьких відносин з системою рабства, яка оцінюється в літературі як рабовласницький уклад;
- імперського періоду (III-V ст. н. е.) - криза античної економіки, формування профеодальних відносин.
Наприкінці П тис. до н. е. на території Апеннінського півострова (Італія) розпочався період переходу від бронзової до залізної доби. Економічно найрозвинутішою на той час була етруська культура (XI-VI ст. до н. е.)у яка охопила Середню та Північну Італію. Етруські суспільства - ранньополітичні державоутворення з царською владою, що в VII ст. перетворилися на аристократичні міста-держави, об'єднані у федерацію. При владі були глави родів. Останні володіли землею та експлуатували підкорене місцеве населення, яке обробляло наділи за частину врожаю. Сільське господарство, ремесло та торгівля формувалися як самостійні галузі.
Ранній Рим як поселення сформувався у середині VIII ст. до н. е. на території Лації (Середня Італія). У середині VII ст. до н. е. встановилося панування етрусків, династії яких, на думку вчених, до 509 р. правили Римом. Проте політичне значення Риму швидко зростало. У VI ст. до н. е. Рим очолив Латинський союз, який об'єднав 47 племен. Сенат з представників 300 повноправних родин римської громади обмежував царську владу, після знищення якої встановилася республіка.
Упродовж VIII-VI ст. до н. е. тривав процес розкладу римської родової громади, її трансформації у землеробську, соціальної та майнової диференціації населення. За соціальним становищем населення поділялося на патриціїв (членів римської родової общини, згодом - родової знаті), плебеїв (вільного населення, без прав