Ефективність Політики Стимулювання Народжуваності в Україні

Ефективність політики стимулювання народжуваності в Україні

Важко знайти українця, який про цю проблему не чув, журналіста, який
про неї не писав, або політика, який не намагався її вирішити. Це проблема низької народжуваності та скорочення населення в Україні. Останнім часом лише економічна криза та тотальна корупція можуть конкурувати з нею за частотою згадувань у ЗМІ. Усі ми знаємо, що колись нас було “52 мільйони” і що потрібно “кохатися, бо країні не вистачає космонавтів”.
Справді, демографічна криза в Україні не поступається за гостротою еко-
номічній. Питання поліпшення демографічної ситуації залишається незмінно актуальним для нашої країни з часів розпаду СРСР. Програми
всіх провідних політичних партій містять майже однакові за змістом положення про необхідність поліпшувати демографічну ситуацію підвищенням народжуваності, а політики з різних політичних таборів змагаються один з одним величиною обіцяної державної допомоги при на-
родженні дитини.
Зовсім неважко навести безліч причин і пояснень низької народжувано-
сті та скорочення населення в Україні. До цього переліку можна віднести
хаос 90-х років минулого століття, низький рівень життя, невпевненість
у завтрашньому дні, проблеми з репродуктивним здоров’ям населення,
недостатнє забезпечення житлом, кризу сім’ї та перехід до індивідуалі-
стичнішого світогляду, а також чимало інших більш або менш впливових
чинників.
Від 1993 року в Україні спостерігається скорочення населення. Само-
стійне відновлення населення, тобто перевищення кількості народже-
них над кількістю померлих, перервалося за кілька років до того, проте
сприятливі міграційні потоки, передусім повернення депортованих
кримських татар, підтримували кволе зростання цього показника.
Основною проблемою, що постала перед Україною, є не абсолютна кіль-
кість населення, а його якість, зокрема вікова структура. Світові війни,
голодомори,