Капітал та Ціна.Зміст та основи.

Соціально-економічний зміст капіталу
Поняття «капітал», «ціна», «прибуток» так само поширені в економічній теорії, як і поняття «гроші», «власність», «заробітна плата». Проте уже понад два століття між економістами триває полеміка щодо їх сутності. Різний зміст вкладають у ці поняття і люди в повсякденному житті.
Первісне значення терміна «капітал» (лат. capitalis) — головний. Згодом у німецькій та французькій мовах ним стали позначати головне майно, головну суму.
Першу спробу наукового аналізу капіталу зробив Арістотель. Він запровадив поняття «хремастика» (хрема — майно, володіння), тобто мистецтво забезпечення достатку або діяльність, спрямовану на накопичення багатства, на отримання прибутку, на вкладення і накопичення капіталу. Оскільки в античному світі важливу роль відігравав торговельний та грошовий (лихварський) капітал, то мета торговельної діяльності, за Арістотелем, — безмежне накопичення багатства, постійне збільшення капіталу.
Класики політичної економії А. Сміт та Д. Рікардо ототожнювали капітал з накопиченою працею, запасом (машин, інструментів, сировини, одягу, харчів, грошей тощо). Щоправда, А. Сміт до капіталу відносив лише частину запасів, яка призначена для наступного виробництва і приносить дохід. Водночас він стверджував, що праця — єдине джерело вартості лише в умовах простого товарного виробництва, а за капіталізму таким джерелом є й інші фактори, зокрема капітал. Ця думка набула свого логічного завершення в концепції трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея. Загалом Сміт та Рікардо зробили крок назад порівняно з Арістотелем, з'ясовуючи сутність капіталу.
Переважна більшість сучасних західних науковців так само тлумачить сутність цього поняття. Між поглядами класиків політекономії та сучасних західних економістів існує низка відмінностей:
1) розширення сутності капіталу сучасними економістами,