Класифікація Бекона

Класифікація наук Френсіса Бекона (1561-1626), одного з основоположників нової філософії і природознавства, якого Маркс називав "родоначальником англійського матеріалізму", з'явилася на початку XVII в. До цього періоду на розвиток науки вплинули такі чинники, як великі географічні відкриття Колумба і Магеллана; астрономічні відкриття Коперніка, що міняли уявлення про всесвіт; успіхи природознавства і техніки, в тому числі винахід книгодрукування. Саме тоді розвиток і подальша диференціація наук висунули потребу в їх класифікації.
Ф. Бекон виклав свою систему знань в труді "Велике відновлення наук. Про достоїнство і примноження наук" (1623), в якій гостро критикує лженауку середньовічних схоластів, яких він називав "ідолами". Сучасник Шекспіра і Галілея, Ф. Бекон прагнув до відродження наук, що підкреслив назвою свого труда.
На відміну від середньовічного мислення, що виходило з голих міркувань, Бекон висунув новий спосіб вивчення, побудований на спостереженні і досвіді, що виходив з фактів; розробив інший науковий метод - індуктивний. Дедукція (міркування) "мати помилок"; її треба замінити методом сходження від приватного до загального, що йде від фактів, індукцією, бо тільки факти повинні служити основою науки і філософії.
Френсіс Бекон вважається засновником дослідної науки Нового часу. Він був першим філософом, які поставили перед собою завдання створити науковий метод. У його філософії вперше сформульовані головні принципи, що характеризують філософію Нового часу.
Бекон походив із знатного роду і протягом всього свого життя займався громадською та політичною діяльністю: був адвокатом, членом палати громад, лорд-канцлером Англії. Незадовго до кінця життя суспільство висловило йому осуд, звинувативши у хабарництві