Косовська проблема в контексті забезпечення безпеки на Балканах

ЗМІСТ


Вступ 3

1. Історія розвитку сербсько-албанських відносин. Прояви націоналізму. 5

2. Косовська криза кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст.   на рівні міжнародного конфлікту 9

3. Косовський конфлікт. Висновок для міжнародної спільноти 14

Висновок 20

Список використаної літератури 23

































Вступ



    У сучасному глобальному світі все виразніше виявляється тенденція фрагментації, що супроводжується розширенням географії зон конфліктів на національному фунті, що не залежить від ступеня соціально-економічного та політичного розвитку країни. Розвинуті країни Заходу стикаються з тими ж проблемами етнічного ренесансу (Англія в Північній Ірландії, Франції на Корсиці. Іспанії — у Каталонії, Канаді — у Квебеці), як і країни, що розвиваються. Після розпаду Радянського Союзу Росія має проблеми на Кавказі, Грузія - в Абхазії, Молдова - у Придністров'ї. В Україні досить хистким є мир у Криму та на Закарпатті. Вибухонебезпечним лишається трикутник національних взаємовідносин Вірменія - Азербайджан — Нагірний Карабах. Зростання конфліктних точок спостерігається на Близькому Сході (Ірак. Палестина, райони проживання курдів в Туреччині). Незалежні балканські країни, що утворилася на території колишньої Югославії також є зоною підвищеної міжнаціональної конфронтації.
    Балканський півострів (за висловом У. Черчилля) є м'якою підочеревиною Європи і вже близько двохсот років - вогнищем великих європейських криз. Етнічна карта Балкан вирізняється надзвичайною строкатістю, на відміну від інших регіонів Європи (за винятком Кавказу). Завдяки географічному розташуванню, кліматичним умовам і природним ресурсам цей регіон віддавна був привабливим для масових міграцій різнорідних етнічних груп, розквіту та конфронтації релігій. Тут постійно відбувалося зіткнення православ'я, католицизму та ісламу, що нерідко