Культура і Мистецтво Прикарпаття

Автор
КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО ПРИКАРПАТТЯ:
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

      Історія людства, як відомо, свідчить про те, що міцність кожної нації, її існування ґрунтуються на патріотизмі, духовності, на любові її народу до своєї історії та культури. Упродовж віків Прикарпаття, як історична територія Галичини і Західної України, відігравало надзвичайно важливу духовно-генеруючу роль. Адже саме зараз, коли Україна стверджується як велика європейська держава, впроваджуються загальноєвропейські освітні стандарти, актуалізуються питання щодо поглибленого виховання національної свідомості, наголошується невідкладність формування почуття поваги до національних духовних надбань, – дослідження культурно-мистецької спадщини Прикарпаття на основі нових наукових підходів, набувають виняткової ваги.

      Мапу Івано-Франківщини лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Степан Пушик порівнює із силуетом птаха, що розпустив свої могутні крила, готуючись до дужого лету. Очевидно, в такому нестримному леті, долаючи віковічні перешкоди, розвивалася культура Прикарпаття – унікального регіону України, де свято зберігаються традиції і звичаї предків, своєрідного ареалу культури і духовності нашої держави.

      Своїми коріннями вона сягає вікових пластів історії: від перших поселень епохи раннього палеоліту, 200-літнього періоду входження краю до Давньоруської держави і Галицько-Волинського князівства, від майже восьмисотлітнього мороку бездержавності – до новітньої історії української незалежності. Справедливо стверджують більшість вчених – істориків, антропологів і лінгвістів, що наш край може вважатися однією з прабатьківщин слов’ян[1], а М.Попович називає Карпати міфологічним центром стародавньої Слов’янщини[2].

      Сліди первісних людей, які проживали тут 300–150 тисяч років тому, виявлені археологами в Подністров’ї, а в ІІ–І тисячолітті до Р. Хр.   та на початку нашої ери поселення вже були на всій нинішній