Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року


    Стаття 1 [Утворення Спеціального союзу. Подання заяв на реєстрацію знаків до Міжнародного бюро. Визначення країни походження]*

    (1) Країни, до яких застосовується ця Угода, утворюють Спеціальний союз з міжнародної реєстрації знаків.
    (2) Громадяни кожної Договірної країни можуть забезпечити в усіх інших країнах-учасницях цієї Угоди охорону своїх знаків, що застосовуються для товарів чи послуг і зареєстровані в країні походження, шляхом подання заяв на зазначені знаки до Міжнародного бюро інтелектуальної власності (далі — Міжнародне бюро), згаданого в Конвенції, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (995_169) (далі — Організація), при посередництві відомства зазначеної країни походження.
    (3) Країною походження вважається країна Спеціального союзу, де заявник має дійсне та нефіктивне промислове чи торговельне підприємство; якщо він не має такого підприємства в країні Спеціального союзу — країна Спеціального союзу, де він має місце проживання; якщо він не має місця проживання в країні Спеціального союзу — країна його громадянства, якщо він є громадянином країни Спеціального союзу.
___________________
    * Статтям були надані заголовки для зручності користування текстом. Підписаний текст не містить заголовків.

    Стаття 2 [Посилання на статтю 3 Паризької конвенції

("Прирівнювання деяких категорій осіб до громадян країн Союзу")]
    До громадян Договірних країн прирівнюються громадяни країн, що не приєдналися до цієї Угоди, які на території Спеціального союзу, утвореного цією Угодою, задовольняють умовам, встановленим статтею 3 Паризької конвенції про охорону промислової власності.

    Стаття 3 [Зміст заявки на міжнародну реєстрацію]

    (1) Будь-яка заявка на міжнародну