Мотиви Самотності Та Відчуження у Малій Прозі Григора Тютюнника

ВСТУП

      Григір Тютюнник належить до числа письменників, які своїм чесним і трепетним словом будили совість і милосердя суспільства. Його творчість досліджується досить інтенсивно, особливо за роки незалежної України, коли гостро постало питання про глибинне виявлення рис українського національного характеру в творчості цього непересічного митця.
      Літературознавці О. Мороз, О. Мусієнко, Н. Зборовська, А. Шевченко, М. Шудря, В. Даниленко та ін. зазначали, що Г. Тютюнник ретельно досліджував найтонші, найприхованіші мотиви поведінки своїх героїв (незалежно – дорослих чи дітей) і робив це з величезною, всепоглинаючою любов’ю та повагою.
      Незважаючи на достатньо значну кількість наукових праць, присвячених дослідженню різних аспектів життя і творчості Григора Тютюнника, і на сьогодні чимало питань залишаються проблемними й потребують більш ґрунтовного всебічного вивчення.   Це й зумовило вибір теми нашої курсової роботи – «Мотив самотності в малій прозі Григора Тютюнника».
      “Кожен письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і – неодмінно! – своєму ідеалу людини в тому часі, в якому він живе,” – незадовго до смерті оприлюднив в одному інтерв’ю своє творче кредо Григір Тютюнник. Йому випало жити й творити в нестерпній атмосфері суспільного зашморгу, коли духовно ламалися найстійкіші...
      Григір Тютюнник став живописцем життєвої правди й справжнім майстром художньої деталі, у вмілому використанні якої й полягає величезний художній потенціал його творчості.
      Григір Тютюнник – це письменник, якого можна назвати совістю цілого покоління й усієї української літератури. Герої новел письменника утверджують в житті ті принципи, якими жив і їх автор. Вони несуть у собі величезний