Місце античної літератури в сучасній світовій літературі

ПЛАН
  1. Антична література – еталон прекрасного.
  2. Міфологічний світогляд – найголовніша особливість античної літератури.
  3. Поява доби Відродження.
  4. Класицизм як художні напрями.
  5. Звернення Вільяма Шекспіра до античності.
  6. Нікола Буало “Мистецтво поетичне”.
  7. Гете   і Шиллер – представники ваймарського класицизму.
  8. Гімн “Прометей” – символ любові до людей.
  9. Античність у творчості багатьох європейських романтиків.
  10. Історичне і моральне значення літератури.
  Антична література є плідним джерелом європейської літератури різних епох і напрямків: адже основні наукові і філософські концепції літератури і літературної творчості започатковані безпосередньо Арістотелем і Платоном; взірцями літературних досягнень упродовж багатьох століть вважаються саме пам'ятки античної літератури; систему жанрів європейської літератури з чітким розділенням на епос, лірику і драму сформовано античними письменниками (причому вже з античної доби в драмі чітко виділяються трагедія і комедія, в ліриці - ода, елегія, пісня); стильову систему європейської літератури з розгалуженою класифікацією прийомів створено античною риторикою; система новоєвропейських мов осмислюється в категоріях античної граматики; система віршування новоєвропейських літератур оперує термінологією античної метрики тощо.
        Основними історичними етапами літературного розвитку античного суспільства вважаються такі періоди:
    • Архаїчний;
    • Класичний (рання класика, висока класика, пізня класика);
    • Елліністичний, або елліно-римський.
      Провідні риси античної літератури:
    • Змістовність: широке охоплення дійсності, зображення людини у розмаїтті її життєвих проявів.
    • Життєвість відтворення: література античного суспільства лише зрідка - вже в епоху його занепаду - була відірваною від життя.
    • Політична актуальність: роздуми над актуальними політичними проблемами,