Німецька класична філософія

Робота
студентки 1 курсу 1 групи
спеціальності «Фінанси та кредит»



Німецька класична філософія як етап розвитку Новоєвропейської філософії

Німецька класична філософія уособлює філософію як таку. У більшості, це пояснюється тим, що вона постала закономірним результатом попереднього багатолітнього розвитку філософської думки. Вона піднесла на новий рівень формулювання та вирішення основних проблем попередньої філософії, по-новому їх осмислила і сформулювала, дала їм нове трактування. Німецька класична філософія була останньою формою класичної європейської філософії; після неї розпочався розвиток некласичної філософії. Тобто, вона сконцентрувала і водночас вичерпала інтелектуальний потенціал філософської думки класичного типу. Саме тому її виділяють в окремий і особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
Німецька класична філософія збагатила філософію і науку цілою низкою ідейних надбань, до яких треба віднести насамперед чотири провідні принципи, які широко використовує сучасна наука :
- принцип активності, або діяльності: в основі всіх знань, понять і думок лежить людська активність; ми знаємо лише те і настільки, що і наскільки увійшло в контекст нашої діяльності.
- принцип системності знання: будь-яке знання набуває свого обґрунтування, достовірності та виправдання лише в системі знань.
- принцип розвитку: у світі все пов'язане з усім; цей всезагальний зв'язок резюмується єдиним результатом – розвитком.
- принцип рефлексії: розвиток знань, а також і розвиток узагалі можливий лише тому, що кожен крок у процесах буття входить у єдине ціле. Тому розвиток постає поглибленням і збагаченням змісту тих процесів, що