Об’єкт та предмет культурології. Структура культурологічного знання.

1. Об’єкт та предмет культурології. Структура культурологічного знання.
Предмет культурології — об'єктивні закономірності світових і національного культурного процесів, пам'ятники і явища матеріальної й духовної культури, фактори й передумови, що управляють виникненням, формуванням і розвитком культурних інтересів і потреб людей, їхньою участю в збільшенні, збереженні й передачі культурних цінностей.
Об'єктом культурології є культурні аспекти різних областей громадського життя, виявлення особливостей і досягнень основних культурно-історичних типів, аналіз тенденцій і процесів у сучасному соціокультурному середовищі.
Особливий характер об’єкту і предмету культурології, її інтегративний характер зумовлюють також складність процесу визначення її структури. Розглянемо структуру культурологічного знання, яку запропонував А.Флієр. В залежності від об’єкту дослідження виокремлюють два профілі пізнання: власне культурологію (у вузькому розумінні слова) і   культурознавство. Власне культурологія – це інтегративне знання про цілісний феномен культури в реальному історичному часі і соціальному просторі існування. Культурознавство – це сукупність окремих наукових дисциплін, які вивчають певні підсистеми культури (економічна, політична, правова, релігійна, художня та інші культури).
До наук про культуру відносять: • етнологію, • етнографію, • соціологію культури, •філософію культури, • психологію культури, •мистецтвознавство та інші. Поняття „науки про культуру” було введено в наукове застосування М.Вебером з метою позначення дисциплін, які „намагаються пізнати життєві явища в культурному значенні”.
Розглядаючи питання про структуру культурологічного знання слід звернути увагу на дискусійний характер співвідношення предмету культурології та предметів дослідження інших наук про культуру.
2.