Олексій Кресін ПОЛІТИКО–ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВІДНОСИН УРЯДІВ ІВАНА МАЗЕПИ ТА ПИЛИПА ОРЛИКА З КРИМСЬКИМ ХАНСТВОМ

Олексій Кресін ПОЛІТИКО–ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВІДНОСИН УРЯДІВ ІВАНА МАЗЕПИ ТА ПИЛИПА ОРЛИКА З КРИМСЬКИМ ХАНСТВОМ
дослідженнях, присвячених різним питанням українського державотворення XVII–XVIII ст., однією з провідних тем є дипломатія українських політичних суб’єктів. Увага вчених до цієї проблематики зумовлена, зокрема, тим, що комплекс дипломатичних документів глибоко відбиває українські державотворчі програми, розроблені з урахуванням міжнародних та внутрішніх обставин. Аналіз цих матеріалів значною мірою визначає концепції розвитку української державної ідеї цього періоду1. Незважаючи на справді активну розробку проблематики, невирішеними залишаються такі фундаментальні питання, як систематизація джерел, їх переклад та публікація з урахуванням сучасних здобутків археографії та джерелознавства, створення узагальнюючих праць, комплексних збірників та загальнодоступних навчальних хрестоматій. Поширеним є некритичне використання матеріалів, уміщених в історико-літературних творах XVII– XVIII ст., вільно оперували як справжніми, так і неавтентичними документами. Іншою, не менш важливою проблемою є визначення критеріїв аналізу змісту документів української дипломатії. Більш-менш аргументований та загальноприйнятий підхід, вироблений лише щодо українсько-російських договорів. Праці українських і російських учених А. Яковліва2, Б. Нольде3, В. Горобця4 та інших незаперечно доводять наступність таких договорів, наявність відповідної правової традиції, відправною точкою якої стали Березневі статті 1654 р. Інші вектори української дипломатії цього періоду комплексно не досліджені, розвідки щодо окремих договорів часом позбавлені контексту. Стан археографічної розробки відповідних документів здебільшого виразно нижчий, публікації розпорошені по малодоступних виданнях, частково не перекладені українською мовою. Окрім того,