Опис першоджерела: Августин Аврелій «Сповідь»

Августин Аврелій народився 13 листопада 354 року в місті Тагасті, в Північній Африці, у заможній сім’ї   був християнським теологом і церковним діячем, головним представником західної патристики, єпископ міста Гіппон Регій (сучасна Аннаба, Алжир), родоначальником християнської філософії історії. Він створив онтологічне вчення про Бога як абстрактне буття, наслідував неоплатоністську онтологію, виходив не з об'єкта, а від суб'єкта, від самодостатності людського мислення. Буття Бога, згідно з вченням Августина, можна вивести безпосередньо із самопізнання людини, а буття речей — ні. Психологізм найбільше проявився у його вченні про час як сутність, що не може існувати без душі, яка пам'ятає, чекає, споглядає дійсність.
Основними мотивами «Сповіді» є наступні позиції:
1. «Сповідь» Августина та особливості містичного шляху пізнання.
2. Поняття, що розкривають пізнавальну діяльність: «палаци пам'яті», образи пізнання, споглядання, розум.
3. Роль внутрішніх почуттів і переживань