Острозька Біблія

Острозька Біблія як форпост православно-слов’янського світу
Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія». Ілюстрації з енциклопедії «Острозька академія», 1997 р.
ІВАН ФЕДОРОВИЧ (ФЕДОРОВ) |
ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ. 1580 — 1581 рр. ТИТУЛ |
У 1455 — 1456 рр. німецький ремісник Йоган Гутенберг надрукував у Майнці Біблію. Очевидно, він до кінця не усвідомлював значення свого відкриття. Книгодрукування швидко набуло поширення в Західній Європі, де уже в кінці ХV століття друкарні існували майже в усіх великих містах. Так, у Венеції в другій половині ХV ст. існувало 150 самодіяльних друкарень, а в Ліоні на той час працювало 160 друкарів.
На жаль, книгодрукування в Україну, як і в інші землі православно-слов’янського ареалу, прийшло із помітним запізненням. Перші книги кирилицею з’явилися в 1491 р. в Кракові в друкарні Швайпольта Фіоля. Цілком ймовірно, що їхніми замовниками виступали православні українці Галичини.
У 1517 — 1519 рр. Франциск Скорина в Празі видав ряд біблійних книг. У 1525 р. у Вільно ним же були надруковані «Апостол» і «Мала подорожня книжка». Частина цих книг вийшла церковнослов’янською, а частина «руською» мовою, наближеною до розмовних говірок України й Білорусі. Однак лише в 60-х рр. ХVI ст. кириличне книгодрукування набуває відносно систематичного характеру. В 1562 р. у Несвіжі (Білорусь) кальвініст Симон Будний видав дві кириличні книги: «Катехизис» та «Про виправдання грішної людини перед Богом». Близько 1570 р. (очевидно, в Білорусі) Василь Тяпинський друкує «Євангеліє».
У 1564 — 1565 рр. Іваном Федоровичем (Федоровим) була здійснена спроба налагодити книгодрукування в Москві. Тут він видрукував «Апостол» і «Часослов», але зазнав переслідувань з