Периодизація та особливості національного культурного відродлження в ураїні

Як вище зазначалося, наприкінці XVIII ст. українські землі опинилися поділеними між двома імперіями – Російською та Австрійською, що започаткувало тривалий період бездержавності і перетворення українців, за висловом І. Лисяка-Рудницького, на «неісторичну націю». Інкорпорація українських земель супроводжувалася нівелюванням особливостей їх територіально-адміністративного устрою, форм самоуправління, усталених судових інстанцій тощо.

На українські землі в складі Російської імперії було поширено загальноімперський адміністративний поділ. Засилля російських чиновників і військових, асиміляторська політика центральної влади зумовили процес денаціоналізації переважної більшості української еліти. З‘являється феномен «малоросійства», що стає синонімом меншовартості, здатності українців до перевтілення, адаптації та пристосування. Головним об‘єктом урядового переслідування стала українська мова, яку було заборонено у навчальних закладах та державних установах. 18 липня 1863 р. царський міністр внутрішніх справ П. Валуєв видав та розіслав в усі українські губернії циркуляр, що забороняв друкування національною мовою книжок «навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу». Емський указ Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. забороняв не тільки друкування українською мовою оригінальної та перекладної літератури, але й завезення її з-за кордону. Заборонялися театральні вистави, концерти.

Емський указ став кульмінацією брутального наступу самодержавства на права українського народу, спрямованого на його повну асиміляцію та русифікацію.

Якщо російський уряд поділив українські землі на губернії (як на всій території держави), то австрійський виробив гнучкіші форми адміністративно-територіального поділу. Галичину (з частиною польських земель) було виділено в «Королівство Галіції й Лодомерії» з центром у Львові. Незважаючи на це, австрійська влада підтримувала польську зверхність в регіоні.

Буковина з 1787 р. входила на правах округу до складу «Королівства», а з