Позитивні та негативні аспекти впровадження Болонського процесу в Україні

Позитивні та негативні аспекти впровадження Болонського процесу в Україні
У травні 2005 року Україна підписала Договір про приєднання до Болонського процесу. Болонський процес зародився в травні 1998 року, коли в чотирьох європейських країн (Англії, Німеччині, Італії та Франції) виникла ідея про підвищення конкурентоспроможності європейської освіти. Більшість європейських країн приєдналися до Болонського процесу ще в 1999 році. Вони домовилися про те, що не створюватимуть єдиної схеми освіти для всіх країн, але зроблять можливим перехід студента (і викладача) з вищого навчального закладу однієї країни до вищого навчального закладу іншої, а дипломи будь-якої країни, яка входить до Болонського процесу, будуть загальновизнаними на територіях цих держав. Мето: перетворити освітній простір Європи на єдиний, і таким чином наблизити створення єдиного європейського ринку праці.
Сім років минуло з того часу як, Україна приєдналася до Болонської декларації про зону європейської освіти. Здавалося б, що палкі дискусії про плюси і мінуси кредитно-модульної європейської системи освіти на українському грунті давно в минулому. Та це питання є актуальним і сьогодні. Розглянемо його з поглядів студентів.
По-перше, інтенсивне навчання за Болонською системою проводиться цілий навчальний семестр, а не у періоди сесії. Потрібно ходити на всі семінари, і не просто ходити, треба на кожному семінарі всім студентам групи відповісти і отримати свої бали. Таким чином по краплині збирати бали, щоб допустили до іспиту.
По-друге, за Болонської системи кожен бал дуже цінний. Бали ставлять навіть за відвідування. Тому коли захворієш,