Політичні зміни в Україні під час "помаранчевої" революції

Політичні зміни в Україні під час "помаранчевої" революції
Після розпаду тоталітарної радянської імперії Україна отримала шанс на демократичне майбутнє, але на заваді стали пережитки минулого, що їх не так легко було викорінити. Надто багато важили глибоко вкорінені зв'язки комуністичного чиновницького апарату та відповідні матеріальні, фінансові й економічні ресурси, якими він порядкував. Однією ногою суспільство прагнуло зробити крок вперед, однак друга - грузла в трясовині минулого.
Відтак багато років державою і суспільством керувала влада, яка, добре опанувавши демократичну риторику, насправді наживалася за рахунок мільйонів співвітчизників, розбазарювала та привласнювала національні ресурси. Оминаючи закон і не зважаючи на реальну вартість, вони прибрали до рук важливі промислові підприємства, об'єкти державної інфраструктури й навіть природні угіддя, що належали до національних заповідних зон.
Країну охопили масштабні тіньові афери. У горнилі корупції та хабарництва опинилися практично всі сфери життя суспільства: правоохоронні органи, суди, заклади освіти й охорони здоров'я, державні установи. Хабарі, тіньові схеми і бізнес на владі стали мірилом суспільних процесів.
Урешті-решт, увесь цей "мурашник" опинився у сфері впливу кількох високопосадовців, які маніпулювали не лише окремими політичними силами, державними органами влади, а й громадською думкою і, відповідно, українським народом, його надіями і сподіваннями.
Влада вміло застосовувала важелі впливу, аби в суспільстві зіткнулися лобами ті чи ті політичні сили, що стояли на завалі можновладцям. Політичні партії та засоби масової інформації перетворилися на гральні карти в руках кількох шулерів,