Правила проектування нормативно-правових актів

ПРАВИЛА ПРОЕКТУВАННЯ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ


      Проектування нормативно-правових актів, як і будь-яких інших юридичних документів – це робота творча, але це не означає, що вона має бути безсистемною, спонтанною та непослідовною. Творчий підхід якраз і полягає у чіткій послідовності етапів, які має «пройти» нормотворець на шляху до появи нового правила поведінки.
      Якщо планомірність роботи над проектом (від виникнення ідеї до подачі його суб’єктам законотворення) буде витримана, то можна припускати достатню якість отриманого нормативно-правового акту.
      Отже, ходімо сходами нормотворчості!


      Стадії проектування нормативно-правового акту:
  1) Вибір правової сфери, яку потрібно унормувати або змінити правове регулювання.
  2) Ознайомлення з діючими нормативно-правовими актами, що регулюють визначену сферу суспільних відносин.
  3) Визначення та обґрунтування необхідності і можливості унормувати визначену сферу суспільних відносин (можливість регулювання).
  4) Вибір форми правового регулювання. Визначення адекватності врегулювання даної сфери суспільних відносин обраним чином (у формі змін до закону, постанови уряду, наказу міністерства тощо).
  5) Розробка нормативно-правового акту:
        • розробка концепції нормативно-правового акту. Вибір принципового засобу врегулювання винайденої проблеми;
        • розробка тексту проекту нормативно-правового акту.
        - визначення структури нормативно-правового акту (користуючись загальними   правилами законодавчої техніки);
        - підбір та узгодження юридичної термінології;
        - написання тексту проекту нормативно-правового акту;
        - підготовка змін до інших нормативно-правових актів, змінити які потрібно у зв’язку з введенням в дію нового акту;
        - підготовка переліку нормативно-правових актів про визнання їх такими, що втратили чинність;
        • визначення правових та соціальних наслідків вступу в дію нормативно-правового акту.
  6) Розробка супровідних документів:
        • розробка пояснювальної записки;
        • складення порівняльної таблиці;
        • складення супровідного листа.
  7) Перевірка законопроекту викладачем.