Правовий статус холдингових компаній: проблеми та перспективи

Правовий статус холдингових компаній: проблеми та перспективи

15 березня 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про холдингові компанії в Україні” (надалі – Закон), проект якого, на виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо впорядкування діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній” було розроблено Кабінетом Міністрів України ще у 2003 році.

До прийняття вказаного Закону своєю Постановою від 30.06.2004 р. № 1939 “Про заходи щодо підготовки проекту Закону України про припинення участі держави у діяльності акціонерних та холдингових компаній” Верховна Рада України визнала, що практика створення і діяльності акціонерних та холдингових компаній з часткою державного майна з точки зору участі таких компаній у поповненні Державного бюджету України себе не виправдала, крім того, світовий досвід також свідчить про відмову розвинених країн від такого роду державного "підприємництва", що призводить до зрощування держави з приватним капіталом.

Про необґрунтованість останнього твердження вже зазначалось науковій літературі (Іохім Шрамм. Зауваження стосовно регулювання діяльності холдингів у контексті проекту Закону України “Про холдингові компанії в Україні”. Державний інформаційний бюлетень про приватизацію № 2, 2005 р., – с. 46).

Натомість, причиною неефективної діяльності державних холдингових компаній стала відсутність чітких і узгоджених нормативно-правових засад їхньої діяльності, посилена ще й відсутністю комплексних теоретичних досліджень цього інституту права.

Розроблення правових моделей регулювання діяльності холдингових компаній і державних холдингових компаній зокрема, має відбуватись на єдиних системно-концептуальних засадах. Так, на нашу думку, прийняття Закону України “Про холдингові компанії в Україні” було б доцільним тільки після прийняття і його відповідного узгодження з Законом “Про управління