Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.

Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
Юридична психологія - самостійна галузь знання, що знаходиться на межі психології та юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, пов'язані з правом, його виникненням 1 застосуванням у цілісній системі "людина - суспільство - право". В центрі її уваги - психологічні аспекти свідомості, особистості та поведінки у сфері права, оскільки саме право - результат людської діяльності, звернений, передусім, до особистості. Особистість -безпосередній учасник реально існуючих суспільних відносин (економічних, виробничих, службових тощо); вона стає стороною правових відносин у всій їх багатоманітності (кримінальних, цивільних та Ін.) у зв'язку чи з приводу фактів, що набувають конкретного юридичного значення.
Юридична психологія, як будь-яка прикладна наука, має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо певного виду діяльності, у даному випадку - юридичної. Юридична наука І практика, користуючись психологічними знаннями, не втрачають свого юридичного сенсу. У кримінальному праві, наприклад, знання загальної психології повинні враховуватися при визначенні таких понять, як суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона, мотив і мета вчинення злочину та ін.; знання соціальної психології-стосовно групової злочинної діяльності. Але у будь-якій юридичній діяльності і, відповідно, її психологічному забезпеченні, основними є формальні вимоги закону, обов'язковість та необхідність його дотримання, правові поняття 1 категорії, а не психологічні закономірності психіки і поведінки безвідносно до їх соціального змісту.
Юридична психологія вивчає лише ті психічні факти, закономірності та механізми, що виникають у межах правотворчої.
правоохоронної та правозастосовної діяльності на базі чинного законодавства, специфіку психологічного змісту права, його інститутів