Проблеми та перспективи розвитку правового регулювання застави земельних ділянок

План

  Вступ
  1. Поняття застави, її особливості та предмет
  2. Земельні заставні правовідносини
  3. Проблеми та перспективи розвитку правового регулювання застави земельних ділянок
  Висновки
  Список використаних джерел








































































    Вступ


    Використання національного багатства Українського народу – землі, як основного природного ресурсу, як основи життєдіяльності суспільства, функціонування держави, існування інших природних ресурсів та комплексів має надзвичайно важливе значення. Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право передбачає можливість розпорядження земельною ділянкою, її відчуження, обтяження іншими правами, передачу в заставу тощо.
    Застава земельних ділянок як правове явище реалізується у земельних заставних правовідносинах, наявність ефективного механізму правового регулювання яких є однією з умов функціонування іпотечної системи взагалі. Але як свідчить аналіз чинного законодавства України у сфері застави земельних ділянок, не дивлячись на ніби-то значну кількість правових норм, присвячених регулюванню цього явища, існує цілий ряд проблем, які негативно впливають на застосування правових норм у сфері застави земельних ділянок та призводять до відсутності на практиці реалізації правового інституту застави земельних ділянок. Передусім, не мають остаточного вирішення в правовій доктрині питання поняття застави земельних ділянок, співвідношення права застави з правами на землю, об’єктно-суб’єктного складу цих правовідносин, державної реєстрації застави, підстав, способів та порядку звернення стягнення на заставлені земельні ділянки, захисту прав заставодавців земель сільськогосподарського призначення тощо. Крім того, залишається невизначеною юридична природа земельних заставних правовідносин ні в правовій