Просторовий Аналіз

1 ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ЯК ОСНОВА СУЧАСНОЇ ГЕОГРАФІЇ

        Першим кроком для розуміння сутності і змісту геоінформаційних систем має бути крок, пов'язаний з формуванням просторового мислення, тим більше, що зміст інформації досить часто визначається не тільки тим, яким чином подаються системи довкілля в базах даних ГІС, а й тим, наскільки ефективно можна аналізувати таке подавання та інтерпретувати результати цього аналізу. Сформована просторова мова стає інтелектуальним фільтром, через який проходить лише певна вибіркова інформація, і впливає на те, що вважається важливим, і як приймаються рішення за допомогою ГІС. Саме тому перша частина цього розділу присвячена найбільш важливим вихідним поняттям і принципам просторового аналізу як основи сучасної географії. При цьому власне під просторовим аналізом у географічних і суміжних з ними дисциплінах у цілому треба розуміти групу функцій, які забезпечують аналіз розташування, зв'язків і інишх просторових відношень просторових об'єктів як систем довкілля (геосистем - у геоекології і т.ін.). Просторовий аналіз безпосередньо у програмному інструментарїї ГІС можна ж кваліфікувати і як операцію з дослідження просторових даних для їх вилучення або створення нових даних.
          3 певними поняттями цього розділу читач може бути вже ознайомлений завдяки посібникам чи курсам лекцій з картографії тощо, а проте доцільним буде ще раз повернутися до цих понять для наступного їх логічного поєднання з методологією і апаратом ГІС.
          Зважаючи на таке, слід почати із загальних уявлень про просторові елементи, а саме з типів об'єктів, які аналізуються комп'ютерними засобами ГІС. При цьому просторові об'єкти (елементи) реального світу можна розділити на чотири типи, які легко ідентифікуються, а саме:
          1) точки (або точкові об'єкти);
          2) лінії (або лінійні об'єкти)',
          3) області (або площинні об'єкти);
          4) поверхні (або об'ємні об'єкти).