Родина Косич

ВСТУП
Для краєзнавства і краєзнавчої освіти Волині ім’я Лесі Українки і родини Косачів має неоціненне значення. У різні часи, при різних владах та урядах саме звертання до них, до Лесі та її родини, визначало ставлення до всього українського, до рідного краю. Родина Косачів разом з іншими родинами такими як Драгоманови, Старицькі, Стешенки, Тобілевичі представляє еліту українського суспільства ХІХ – початку ХХ ст. Саме вони дали підставу написати П. Чубинському слова «ще не вмерла Україна». Тому ця тема є актуальною й сьогодні у процесі національно-культурного розвитку краю. Вона торкається різних сторін життя суспільства, у якому завжди є місце спадщині родини Косачів: в історії, політиці, освіті, навіть у нумізматиці, фалеристиці, філателії і філокартії.
Кожна нова сторінка з історії цієї видатної української родини спонукає до ще дальших наукових пошуків, дивує величезним вкладом не тільки в національну, а й у світову культуру. До вивчення ролі родини Косачів у національній та світовій культурі звертались багато дослідників в Україні та за її межами. Серед них варто назвати М. Жулинського, О.Рисака, І. Денисюка, О. Ошуркевича, Т. Скрипку, А. Дибу, Г. Аврахова та інших. «Дворянське гніздо Косачів» - таку назву має ґрунтовне науково-біографічне дослідження І. Денисюка і Т. Скрипки. Автори подають матеріали про всіх членів родини Косачів, батьків і дітей, описують їхнє життя і стосунки, їхню долю. Для Волині родина Косачів є прикладом відданості своєму народові і краю, у якому вони жили. Формування національної самосвідомості українців тісно пов’язане з діяльністю представників цієї родини, яка мала визнання у всіх колах української інтелігенції.