Різноманіття форм прийняття та ідентифікації повноважень і організаційної відповідальності.

1. Делегування повноважень. Елементи процесу делегування.
  Сутність делегування полягає в передачі завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Це засіб, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання, котрі потрібно виконати для досягнення цілей організації. Якщо істотне завдання не делеговано іншій особі, його змушений виконувати керівник. Це, звичайно, в багатьох випадках неможливо, адже час та здібності керівника обмежені. М.П. Фоллет, один із класиків менеджменту, зазначила, що сутність управління полягає в умінні добиватися виконання роботи іншими. Тому делегування — це акт, що перетворює людину на керівника.
Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника та необхідності спеціалізації в управлінні.
Елементи делегування повноважень:
    • передача повноважень (надання підлеглому права приймати рішення);
    • прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати певну роботу);
    • підзвітність (вимога до підлеглого повідомляти про наслідки своїх дій безпосередньому начальнику).
  Слід зауважити, що підлеглий ніколи не буде нести повної відповідальності, оскільки її несе той, хто передає свої повноваження.
    Основними елементами процесу делегування є відповідальність та організаційні повноваження.
  Відповідальність — зобов'язання виконувати завдання та відповідати за їх задовільне вирішення.
  Під поняттям зобов'язання ми розуміємо те, що від індивіда очікують виконання конкретних робочих вимог, коли він займає певну посаду в організації. Фактично індивід укладає контракт з організацією на виконання завдань певної посади в обмін на отримання винагороди. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.
  Делегування реалізується тільки у разі прийняття