Свідомість и мова

План

  1. Поняття свідомості, її структури та функції.
  2. Проблеми   свідомість і мови
  3. Матеріальне та ідеальне. Свідомість і мова. 
  4. Свідомість і мислення. Проблема ідеального. 

Поняття свідомості, її структури та функції.

Свідомість у широкому значенні цього слова є сферою людської   духовності, яка включає в себе світ думок, світ почуттів і волю. Людина є єдиною істотою на Землі, якій притаманна свідомість, дух життя.
Джерело свідомості коріниться в особливостях людського буття у світі. Людина здійснює свій зв’язок зі світом в 3 формах - практичній, пізнавальній, і дух - практичній. Вона не просто пристосовується до навколишнього середовища, але й активно перетворює, освоює світ і опановує його закони. Таке активне опанування світом як об’єктом відбувається в формі практичної діяльності і теоретичної, пізнавальної діяльності, засобом і вищою формою якої є мислення.
Пізнавальна діяльність, і зокрема мислення, спрямовані на нейтральне, об’єктивне зображення людини і світу. Проте людська духовна активність не обмежується лише спрямованістю на об’єкт, на реальність “поза себе”. Є і інша форма ідеальної діяльності, яка спрямована саме на перебудову людської душі. Це – дух – практична, ціннісна форма свідомості. Людську свідомість не можна ототожнювати тільки зі знанням, з пізнанням, мисленням.
За своєю сутністю свідомість є здатністю людини не лише пізнавати світ, але й усвідомлювати його, наповнювати його сенсом у суб’єктивним значенням, співставляти свої знання з цілями власного існування, оцінювати світ свого життя.
Свідомість є усвідомленням своїх вчинків, їх наслідків, вона нерозривно пов’язана з совістю, з відповідальністю людини за свої стосунки зі світом природи і світом людей. Отже, свідомість, з одного боку,