Соціальні Процеси І Шляхи Пізнання

Зміст:

    Вступ.

  1. Громадська думка як соціальна інституція:
              а) Екскурс в історію;
              б) Сутність громадської думки.
      2.   Природа громадської думки:
                а) Природа громадської думки як стану масової свідомості;
                б) Джерела і специфіка громадської думки;
                в) Структура, канали висловлювання громадської думки;
                г) Функції громадської думки;
                д) Закономірності функціонування громадської думки;
    3.   Громадська думка та її використання в соціальному управлінні.

      Висновок.


      Словник термінів.

        Список використаної літератури.





























Вступ
Громадська думка є одним з явищ суспільного життя, яке викликає постійний та глибокий інтерес. Вона відіграє   винятково важливу роль у діяльності держави, політичних партій, громадських   рухів, кожної людини. Водночас громадська думка є одним з найскладніших соціальних феноменів. Вона є ефективним інструментом соціального   управління, регулювання багатьох соціальних, економічних, політичних і духовних процесів. Всебічним аналізом цього соціального феномена займається соціологія громадської думки. Більшість людей, які не вивчали соціологію, пов'язують цю науку передусім з дослідженням громадської думки. Це пояснюється тим, що в останні роки засобами масової інформації досить часто оголошуються результати анкетних опитувань населення з тих чи інших проблем суспільного життя. Однак парадокс полягає в тому, що саме ця галузь соціології, відома навіть не фахівцям, є чи не найбільш спірною, викликає дискусії в колі соціологів.
    Розвиток соціології громадської думки пов’язаний з діяльністю таких відомих соціологів, як Г. Тард, Ф. Тьонніс, Б. Берельсон, Дж. Геллап, П. Лазарсфельд, Г. Лассуел, С. Ліпсет, Е.Ноель, Б. Грушин, В. Коробейников, В. Оссовський та ін.