Сучасна політична еліта та її роль в розвитку українського суспільства

Павленко Ю. Г.
Європейський університет

Сучасна політична еліта та її роль в розвитку українського суспільства

Про уряд треба судити за тим впливом,
який він справляє на людей і на речі;
треба подивитись, що він робить із громадян,
і що він робить разом з ними;
спрямована його діяльність
на піднесення чи на занепад народу,
добра чи згубна та справа,
над якою він працює   для народу
і за його допомогою.
(Джон Стюарт Міль)
Відомо, що будь-яке суспільство представлене тими, хто керує і тими, ким керують; тобто тими, хто здійснює в країні політичну владу і тими, по відношенню до кого вона здійснюється. Для характеристики керівників вживають різні терміни, однак найбільш поширеним є термін «еліта».
Арістотель одним з перших дослідив проблему взаємовідносин демосу і верховної влади. У своїх рекомендаціях він заявив, що в усіх формах державного правління народна маса повинна відчувати себе носієм верховної влади. Там, де цього немає, мудрі керівники мають потурбуватися про те, щоб у народної маси була ілюзія володіння державною владою.  
Ідеальною формою державної влади Арістотель вважав комбінацію олігархічного і демократичного елементів, здатну привести до влади «кращих» людей.
Фрідріх Ніцше обґрунтував ідею «надлюдини» як основний символ всепереможної волі. Істинною її основою є воля до влади як можливість самоствердження. Цінність, на його думку, – це найбільша кількість влади, яку людина здатна освоїти.
Соціально-політичну історію Ніцше характеризував як боротьбу між двома волями до влади – волею сильних (аристократів, чиновників, депутатів) і волею слабких (сірою масою, стадом).
Гаетано Моска, італійський соціолог і політолог, визнавав політичну еліту як правлячий