Теорії сукупної пропозиції та сучасна економічна практика

Вступ.
Сукупна пропозиція-один із основних параметрів товарного ринку.Тлумачення поняття “сукупна пропозиція” залежить від обраного теоретико- методологічного підходу. У вузькому розумінні сукупну пропозицію визначають як обсяг національного продукту, а в широкому – це аналітичний інструментарій дослідження, що відображає взаємозв’язок між кількістю запропонованих фірмами благ та рівнем цін.
Існують різні теорії, які осмислюють економічну природу сукупної пропозиції та конфігурації її кривої AS. Основними з них є кейнсіанська та класична.  
Сучасні погляди на характер кривої сукупної пропозиції базуються на об’єднанні цих теорій і розрізняють сукупну пропозицію у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Зі всіх відомих планетарних моделей економічного розвитку: монетаризм, кейнсіанство і його модернізаційні варіанти тощо сьогодні стало загальновизнаним сприйняття синтезу моделей, пристосування до умов конкретної країни, до її специфіки. Безперечно і очевидно, що для України жодна відома модель, навіть бездоганно відпрацьована, не прийнятна в чистому вигляді. На таких позиціях стоять відомі вчені-економісти Гальчинський А., Пахомов Ю., Гриценко А., Губський Б., Лук'яненко Д.

Суть сукупної пропозиції.
Суку́пна пропози́ція (AS — від англ. aggregate supply – сукупна пропозиція) — загальна кількість товарів і послуг, яка може бути вироблена і запропонована до продажу згідно з рівнем цін, що склався. Сукупна пропозиція дорівнює реальному валовому внутрішньому продукту. Вона залежить від рівня цін, виробничих потужностей економіки і рівня витрат.
Суб’єктами сукупної пропозиції є підприємства, які виробляють товари і послуги, а мотиваційним чинником, який лежить в основі прийняття ними рішень щодо зміни обсягів виробництва, є максимізація прибутку. Тому чинниками, що впливають на сукупну пропозицією, є такі, від яких залежить прибутковість виробництва.
Економіка в кожен момент часу має певний обсяг факторів виробництва у вигляді