Традиції обрядових свят українського народу зимового циклу

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ

«ТРАДИЦІЇ ОБРЯДОВИХ СВЯТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ»

        Грецький філософ Платон говорив: «Я стверджую, що якби до будь-якого міста прибули оратор і лікар і якби в будь-якому зібранні зайшла суперечка, кого з двох обрати лікарем, то на лікаря і дивитися б не схотіли, а обрали б того, хто володіє словом, - варто було б йому лише забажати…». Парадоксальне судження: народ би обрав лікарем не фахівця своєї справи, а оратора, якби тому захотілося побавитися чи поглумитися з натовпу.
        Я не фахівець-краєзнавець, а лише orator fit. Тому «Non multa, sed multim dicere». Тобто намагатимусь стисло, але багато сказати.
        Мета моєї співдоповіді, дати відповідь на питання: а чи знаємо ми, українці, нині шляхи до взаємного дарування щастя одне одному? Наші пращури дбали про своє існування та майбуття. Повернення до культури предків, коренів духовності – запорука щасливого майбуття кожного з нас. Звернімо свої погляди до зимового циклу календарної обрядовості в етнокультурі українців.
        Найдавніша обрядовість українців корінням своїм сягає первісних, язичницьких вірувань. Початок зимового циклу календарних свят найбільш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається Богородичне свято Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Цей день у народі ще називають Третя Пречиста (що значить непорочна, незаймана). Первосвященник Захарія   в храмі трьорічній Марії пророкував звеличення Господом її імені. Він поставив дівчинку на третю сходинку, де зійшла на неї благодать Божа.
        Характерним звичаєм цього свята був прихід першого відвідувача — «полазника». В основі його лежить віра людей у щасливу або нещасливу прикмету. Якщо першим у