Українська національна символіка

Вступ

Наш народ за тисячі років виробив свої символи, тобто осібні атрибути і відзнаки, які вирізняли його серед інших народів. Національні символи – це уособлення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості.
Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага завжди була прикована до національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи — не випадкові знаки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів.
Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства.
Державна символіка — це зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор.
Конституція Україна, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, в ст.20 затвердилала, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Державний Прапор — одна з офіційних емблем держави, що символізує її суверенітет. Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі